Ігор приходив додому посеред ночі, а то і під ранок. Одного разу Таміла не витримала і зібрала речі. Тільки в двері — а на порозі свекруха. — Ось що, невістка: наслухалася я про Ігоря, тому прийшла…

ИНТЕРЕСНОЕ

Жінка і не подумала б, що ненависна свекруха врятує їх сім’ю. Таміла рано вийшла заміж, ще й двадцяти років не було. Подруги відмовляли дівчину, запевняли, що Ігор їй не пара, адже бабій, ще й випити любить. Та де там! Навіть слухати не хотіла. Це дівчата просто заздрять, що такого красеня відхопила. Не одна дівчина зітхала, дивлячись на Ігоря, коли той чекав після роботи Тамілу на прохідній швейної фабрики, де вона працювала.

Тому несказанно раділа, бо серед такої кількості красунь він вибрав саме її — зовні не надто привабливу. Єдине, чим пишалася, — тоненька талія і великі світло-сірі очі, які аж світилися ясним сяйвом радості. За місяць до весілля привезла нареченого в село знайомити з батьками. Папа відмовчувався, а мама вибрала вдалий момент і тихенько зашепотіла, хитаючи головою: — Не сподобався він нам, дочка. Чи не щирий, очі злі. Здається, і жартує, і посміхається, але все якось ніби з примусу. Подумай добре, перш ніж з’єднати з ним свою долю. Добре подумай.

Але хіба воно думалось? Та й навіщо забивати собі голову всякими дурницями? Головне — Ігор її любить. Кожна зустріч — як казка. Кожен день — квіти, цукерки, прогулянки вечірнім містом. А ночі … В його обіймах забувала власне ім’я. Подруги, з якими ділила кімнату в гуртожитку, не раз дивувалися щедрості її нареченого, називали багатієм. Так чи ні, але він вже два роки очолює один з цехів машинобудівного заводу і з керівництвом у хороших відносинах, тому що до його думки прислухаються. Такий працівник — на вагу золота. Тому і премії, і позачергове житло … Перспективний жених … Після весілля пішла в невістки. Новобудова, в якій Ігор повинен був отримати квартиру, була ще незавершеної, тому довелося тіснитися в квартирі з його батьками. Свекруха з перших днів дала зрозуміти Тамілі, що вона тут ніхто і звати її ніяк. Спочатку терпіла, мовчала, ковтала все образливі слова. Терпець урвався тільки тоді, коли помітила, що з ящика, де тримала заощадження, зникла частина грошей.

— Ти брав? — запитала у Ігоря. — Ні, — здивовано розвів руками. А за вечерею похмурий Ігор поцікавився у матері: -Ти брала у нас гроші з ящика? Та аж підскочила від злості. — Так це ви з мене злочинницю робите? Прийшли на все готове, ще й наважуєтеся звинувачувати? Ігор люто жбурнув ложку на стіл і коротко кинув молодій дружині: — Збирай наші речі, переночуємо у мого друга Володьки. У той же вечір вперше за весь час вилив Тамілі свою душу. — Мати завжди любила гроші понад усе і всіх. Навіть коли бабуся, батькова мама, захворіла, то не дала грошей на лікування. Сказала, що їй все одно пора вмирати, адже вже своє віджила. І мені жодного разу не давала кишенькових, мовляв, дитині гроші не потрібні. Знаєш, як було соромно перед однокласниками, коли все на великій перерві бігли їсти морозиво, а я в класі один залишався! Тільки коли на свій хліб пішов, тоді почав по-справжньому жити … Вже через тиждень молоде подружжя зняли житло і переїхали туди жити. А потім Ігор і Таміла дізналися, що незабаром стануть батьками.

Донечка Софійка принесла в будинок ще більше радості. Але незабаром Таміла почала помічати, що чоловік став байдужим. У ліжку він її навіть не торкався, а скоріше відвертався до стіни і засинав. А недавно взагалі прийшов додому напідпитку, і аж після півночі. На її німе запитання в очах, лише розвів руками і пробурмотів, ледь приховуючи задоволений вигляд: — Вибач. На роботі — аврал, довелося затриматися. Хіба міг він розповісти, наскільки пригнічений сірої буденністю сімейних турбот, постійним плачем дитини і зовнішнім виглядом дружини, тоненька талія якої сховалася під непривабливими складками зайвих кілограмів, від яких Тамілі ніяк не вдається позбутися? Як міг сказати, що найбільше хоче гульнути з друзями і заскочити в ліжко до якоїсь гарячої дівчині? Хоча б до Олени, яка вже місяць не дає йому проходу. Таміла — зовсім перестала за собою стежити. Волосся борщем і котлетами пропахло, а сама з халата і тапочок не вилазить.

Ні! Він так більше не може. Що не день, то гірше. Ігор приходив додому посеред ночі, а то і під ранок, пропахлий алкоголем і чужими жінками. Таміла терпіла, поки вистачало сили. І в один день не витримала і зібрала речі. Тільки в двері, а на порозі — свекруха. — Куди зібралася? — пронизала її поглядом. — Додому. Туди, де мені завжди раді. — Я думала, що твій будинок у чоловіка. — До сих пір був. Але Ігор сам все зруйнував, — гірко схлипнула. Його мати майже силою вихопила з її рук Софійку і попрямувала до кухні. — Ось що, невістка: наслухалася я про Ігоря, тому прийшла до тебе поговорити. Ти не звертай уваги на його витівки. Переказиться. Краще не тікай, а приведи себе в порядок. Коли останній раз на себе в дзеркало дивилася?

Ні зачіски, ні макіяжу. Сходи в перукарню, зроби модну зачіску, підтягни живіт, тому що вже талії не видно. Чи не таку тебе Ігор полюбив. Сама винна, що в гречку скаче. Тому повинна довести, що ти найкраща, щоб боявся тебе втратити … Таміла не знала, гніватися чи на свекруха або дякувати їй за пораду. Але в той же день подалася в перукарню і пробіглася по магазинах. А ввечері зустріла чоловіка в красивому платті і з елегантною зачіскою. Ігор аж остовпів, побачивши дружину за вишукано сервірованим столом. — Що за свято? — здивовано поцікавився. — День нашої любові, — прошепотіла і всім тілом притулилась до нього … Все знову стало на свої місця. Тепер Ігор від неї божеволів і дуже боявся її втратити.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *