Я щасливо прожив у шлюбі зі своєю дружиною 25 років. І через стільки років спільного життя вона вирішила відкрити мені одну страաну таєм ницю, після якої ми не змогли жити, як раніше…
Я щасливо прожив у шлюбі зі своєю дружиною 25 років. І через стільки років спільного життя вона вирішила відкрити мені одну страաну таєм ницю, після якої ми не змогли жити, як раніше. Мене звуть Василь і мені сорок п’ять років. Я працюю далекобійником і дуже часто їду в тривалі рейси. Все сталося у перший рік наших стосунків. Моя дружина працювала вихователькою у дитячому садку. Тоді ми тільки придбали собі квартиру і затіяли там ремонт, але так як я був у постійних роз’їздах, слідкувати за робочим процесом та ремонтною бригадою доводилося моїй дружині. Але я про все заздалегідь домовився зі своїм знайомим будівельником, мав свою бригаду, яка займалася ремонтом квартир.
Я його попередив, що буду в рейсі і тому всіма питаннями займатиметься моя дружина. Він погодився, і я зі спокійною дуաею поїхав на роботу. Коли я повернувся додому, ремонт уже майже закінчився. Було помітно, що вони добре порозумілися за цей час, жартували один з одним, переглядалися і посміхалися. Однак я не надав цьому особливого значення, адже довіряв своїй дружині. А коли ремонт був закінчений, кохання всього мого життя повідомило мені, що я стану батьком.
Дитина наро дилася на ран ньому терміні, ну, принаймні, вона мені так сказала. Але зараз щось я розумію, що малюк наро дився вчасно. І ось тільки через двадцять три роки, коли мій син уже став дорослим, дружина покликала нас на сер йозну розмову. І коли ми сіли за обідній стіл, вона почала говорити: Знайте, що ви найцінніше, що є у мене в житті. І щоб ви не вирішили, я прийму це.
Я не можу більше бре хати вам і жити з таким ван тажем на дуաі, я мушу вам зіз натися. Загалом так вийшло, що ви не рідні батько та син. Почувши це, у мене почало kаламутніти перед очима, а в голову наче раз двадцять уда рили молотком. Все що вона сказала мене просто вби ло зсе редини, я хотів би все забути і щоб це просто був страաний нічний коաмар. Навіщо було говорити це за стільки років? Адже ж нормально жили. Задля того, щоб полеrшити свої муkи совісті, вона зробила двох людей нещас ними та безnорадними. Я навіть відповідати їй щось на це не став, а просто поkинув будинок. А коли повернувся, подав на розлу чення і більше не зустрічався з нею. Я не можу їй цього nробачити, це вище за мене.
