Антон вирішив купити квартиру, але мамі здалася дивною така низька ціна. Син не став її слухати, а незабаром дуже пошкодував

ИНТЕРЕСНОЕ

— Мамо, я квартиру купую, — сказав Антон. – Де? Яку?- напружилася мати. — Однокімнатну. У новобудовах біля вокзалу. — Новобудови? Але ж там напевно ремонт необхідний? — Немає необхідності. Квартира вже відремонтована. Хазяїн сам усе зробив. І гарну знижку мені робить. — Чого це він такий щедрий? Ціни на нерухомість зростають. — Сказав, що я йому сподобався

— Мені треба подивитись. Будують зараз ахово. — Мамо, ну що ти. Так, ти у нас заслужений будівельник. Я знаю. Але тато вже дивився та схвалив.

— Твій тато журналіст, а я, як ти сказав заслужений будівельник, — обра зилась мати. — Гаразд, хочеш подивитися, приїжджай і дивися. Але тільки прошу тебе, мамо, давай без пошуку недоліків. Добре? – Тоді навіщо мені їхати? Переїдеш, запросиш на новосілля, тоді й приїду. Через чотири місяці Антон зателефонував матері та попросив приїхати до нього. — Тут шпалери почали відклеюватися, — сказав він. Ольга Захарівна відразу зібралася і поїхала. — Щілини зовні. Це призведе не тільки до відклеювання шпалер, а й до протягу. Та й грибок піде. — Але ж я перевіряв, — заперечив син.

– Ти перевіряв, коли купував. А тоді був червень місяць. Температура зовні та всередині однакова. А зараз листопад. На вулиці мінус один, а вдома плюс двадцять. От і виявляються недоробки. Мати ще довго оглядала квартиру. Знайшла безліч недоліків. — Антоша, необхідно позбутися цієї квартири. — Але ж я тільки її купив. — Тобі або продавати, або робити капітальний ремонт. Інакше ти все життя її ремонтуватимеш. — Я ж не мільйонер, — насупився Антон. До травня місяця Антон мучився. Підрахував все, за допомогою матері, звісно. Нагромадив коштів, взяв кредит та затіяв капітальний ремонт. Контролювати якість робіт, звісно, попросив маму.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *