Молода українка розповіла, як живе після складної операції із пересадки серця, яку їй зробили кілька років тому в клініці в Білорусі.
100 тисяч доларів сплатила за це наша держава.
Історію 24-річної Катерини Кравець з Вінницької області розповідає газета “Експрес”. Тепер дівчина мріє присвятити життя медицині.
Операція з пересадки серця, яка тривала понад 6 годин, була єдиним шансом для дівчини. Провели її, коли Каті був 21 рік, а проблеми з серцем у неї виникли з 5 класу ще в школі, коли під час бігу почали з’являтися тяжкість та задуха.
“Важку хворобу серця я успадкувала від матері. Її не стало, коли мені було 5 років. Тато незабаром покинув нас, тому виховували мене дідусь із бабусею”, – згадує Кравець.
У лікарні поставили діагноз – гіпертрофічна кардіоміопатія, що загрожувало раптовою смертю, як і трапилося з її мамою. Медики сподівалися, що хвороба може зникнути з віком.
“Однак я відчував себе погано, серце тиснуло та кололо, тиск постійно падав, а пульс стрибав до 115 – 120 ударів на хвилину”, – розповіла вона.
Лікарі попередили дівчину про необхідність провести трансплантацію, і що немає іншого способу врятувати життя.
Спочатку Каті встановили в грудну клітку дефібрилятор, який заводив серце, коли воно зупинялося. Кравець говорить, що коли заряд проносився по всьому тілу, то перед очима з’являлися спалахи.
Через 2 роки з’ясувалося, що в черевній порожнині дівчини постійно накопичувалася рідина, і відтягувати операцію з пересадки серця вже було не можна.
Катерина згадала, як прийшла у свідомість після операції й подумала: “Боже, я жива”, і заплакала від щастя.
“А потім дізналася, що у мене б’ється серце 28-річного чоловіка. Він отримав черепно-мозкову травму в результаті аварії. Згоду на пересадку надав ще за життя. Одного разу вночі мені приснився мій рятівник – він був байкером”, – розповіла Кравець.
Тепер дівчина повинна щодня приймати 14 таблеток, які підтримують новий орган, серцебиття, розріджують кров. Суворо заборонені спиртні напої та куріння, фізичні навантаження дозволяються тільки в міру.
“Навіть грейпфрут я не можу їсти, адже при взаємодії з певними ліками може статися відторгнення серця”, – зазначила вона.
Також Катя зізналася, що після трансплантації у неї помітно змінився характер, вона стала більш жорсткою. Своїх шрамів на тілі дівчина не соромиться, проте пишається: “адже вони демонструють випробування, які пройшла, щоб мати можливість жити”.