Роман їхав у гості до мами у село. Задзвонив телефон. — Алло, Рома, купи хліба, бо я не встигла спекти, — почув він голос мами. — Добре, мамо. А магазин у селі відкритий? — Та встигнеш ще, синку. Швиденько зайшовши до магазину, Роман був другим у черзі біля каси. Тоді молода дівчина, яка стояла перед ним, раптом почала сваритися з касиром.
Роман часто відвідував кохану маму, привозив їй продуктів. Хлопець для неї нічого шкодував. — Синулю, у мене ж на городі все є. Ти краще про сім’ю задумайся, рідний мій. Була у Роми кохана. Все в них було добре, доки дівчина не пішла до його друга. З того часу Рома втратив довіру до людей. З головою пішов у кар’єру. Зараз він має свій бізнес, житло придбав. Якось мама попросила Рому купити хліб. Він зайшов у сільський магазин і зустрів там дівчину, яка лая лася із продавщицею. — Ви ж обіцяли мені, що скоро завезете дитяче харчування. Чим мені синочка годувати? — махаючи руками, kричала вона, стоячи біля каси. Продавщиця виправдовувалася у відповідь.
Роман слухав їхню розмову, а коли дівчина повернулася, він побачив на своє здивування миле личико. Ось прийшла черга Романа. – Мені, будь ласка, один хліб. Вибачте, це не моя річ, але чому дитяче харчування не привезли? — Двічі вона вже замовляла, а цього разу постачальник забув, — байдуже відповіла продавщиця. – А чоловік не може привезти? – Роман явно зацікавився дівчиною. — Немає у неї чоловіка, вона у тітки живе. А чому ви цікавитеся? — Та так просто… Роман збентежився від останнього питання, забрав хліб і пішов до мами. — Мамо, у нас нова сусідка з’явилася? — Ти про племінницю Валі? — Напевно, я її в магазині зустрів щойно. — Так, точно вона. Зустрічалася з негідником. Він її ваrітну покинув. Дівчина розумна, освічена.
Нічого знайде ще своє щастя. Роман наступного дня приїхав із величезним пакетом дитячого харчування. Просив маму передати все цій дівчині. Вони сіли вечеряти, як у двері хтось постукав. Це була та сама дівчина, вона прийшла подякувати хлопцю. — Що ви, я нічого такого не зробив. Привозитиму кожен день харчування, якщо ви дозволите, я все одно продукти мамі з міста привожу. Вони всі разом сіли за стіл і душевно поговорили того вечора. Дівчина відчула себе рідною у цьому колі. Роме раптом захотілося обійняти її. Роман знову пішов до сусідки за кілька днів, цього разу з великим букетом квітів. Галя вийшла до нього. Таких блискучих очей давно ніхто в цьому селі не бачив.
