Коли невістка прийшла без посагу, я ще терпіла. Але потім побачивши, як вона поводиться з нашими речами, просто луснула

INTERESTING

Сину моєму 25, нещодавно закінчив університет, приїхав до Одеси, ми йому там будиночок подарували. Ну, дорослий хлопець уже, думаємо, хай живе окремо. Нещодавно він вирішив одружитися; Альона – так звати дівчину. Прийшла до будинку мого сина і нічого з собою не принесла. Ніякого посагу, хоч би подушку одну, сковорідку, не знаю — постільну білизну, нічого! Прийшла з двома валізами, в одній косметика, в іншій її сукні

«На дворі 21 століття» — відмовка всіх, хто економить. Я у 90-х заміж виходила, такого не було. Двадцять шість років минуло з того дня, але начебто вчора було все. А всі кажуть не вчора. Сину моєму 25, нещодавно закінчив університет, приїхав до Одеси, ми йому там будиночок подарували. Ну, дорослий хлопець уже, думаємо, хай живе окремо. Він завжди був у нас самостійним хлопцем; ми з батьком порахували, що якщо є можливість, то чому і не зробити подарунок синові. Нещодавно він вирішив одружитися; Альона – так звати дівчину. Вони майже ровесники. Я найбільше з неї в աоці. Ми з нею не лає мося, ні, що ви, я взагалі намагаюся з нею не контактувати, потім ще виверне все, з сином посва рить.

Прийшла до будинку мого сина і нічого з собою не принесла. Ніякого посагу, хоч би подушку одну, сковорідку, не знаю — постільну білизну, нічого! Прийшла з двома валізами, в одній косметика, в іншій її сукні. Вже місяць живе з моїм сином, одружуватися збираються. Я додому нещодавно прийшла, мені мало поrано не стало. Я сковорідки з антипригарним покриттям брала, і лопатки до них: так от, вони всі подряпані залізними ложками. Рушник дорогий у ванній на підлозі валяється, ніби їм підлогу протирають. Ось така ось у нас у нас господиня у домі.

Не хочу нікого повчати, але якщо так користуватися речами, можна буде через місяць їх викидати. Та й якби вона принесла все своє в дім, вона б так не поводилася з речами. Колись, коли я виходила заміж, то теж була не з багатої сім’ї. Але моя мама зібрала мені посаг, я все принесла з собою до хати. До всього ставилася дбайливо. Ціную і поважаю працю батьків досі. Не хочу здатися поrаною свекрухою, тому нічого не висловлюю невістці. Нехай живуть як хочуть. Може, я справді не права, стара стала, 21-е століття на дворі вже, може, звичаї змінилися давно?