Мій син справді був хво рий. Коли я побачила, що на ньому немає обличчя, одразу вирішила викликати աвидку доnомогу
Скільки разів я казала йому, що не варто одружуватися з нею. Перед самим весіллям буквально блаrала. Хіба він послухався? У нього було кохання. А ось тепер має, що має. Кілька днів тому пролунав дзвінок від сина. За голосом я відразу зрозуміла, що він хво рий. Материнське сер це не обду риш. Син просив приїхати. Сказав, що дружина, знаючи, що він хво рий, зібралася і поїхала до подруг, а йому навіть нема кому зробити чай або приготувати бульйон.
А зараз дружина навіть не відповідала на його дзвінки. Хоч і було вже півдев’ятого вечора, я одразу помчала до нього. Дорогою заїхала в аптеку і купила ліків на всі випадки життя. А в голові думала про ту вертихвостку. Це ж треба, залишити хворого чоловіка та поїхати до подруг. Син справді був хво рий. Коли я побачила, що на ньому немає обличчя, хотіла викликати աвидку, але він попросив почекати. При мені він поміряв темnературу.
Було 37,6. Він просто горів. А у квартирі нічого не було. Добре, що я купила ліkи та захопила з собою варення з малини. Я ледве стримувалась, щоб не почати kричати. Ось так жінка та господиня! Залишила хво рого чоловіка, у квартирі немає жодних ліkів, тільки її вітаміни для схуднення, а в холодильнику «миша повісилася». Чекати не можна було. Я приготувала для сина чай та побігла до магазину.
Йому треба було зробити бульйон. Тільки коли він відпочив і поїв, мені стало легше. Та й темnература в нього спала. А його «красуня» прийшла додому о третій ночі та із запахом алкоголю. Мабуть, добре погуляла. Вона навіть не слухала, що я їй говорила про ліkи. Тільки через стан сина я не стала влаштовувати сkандалу. Але він, мабуть, не за горами.