200 вареників і відро борщу на обід, без ос віти і цукерок

ИНТЕРЕСНОЕ

«Якби повернути все назад». 200 вареників і відро борщу на обід, без освіти і цукерок. Як живе родина на Рівненщині, в якій народилося вже 19 дітей? Мешканка села Глинне Рокитнівського району Рівненської області Світлана Ковалевич народила 19-ого дитину.45-річна багатодітна мама Світлана Ковалевич із задоволенням розповідає про своїх дітей.

«Наймолодший в нашій родині тепер Назарчик, потім — Настенька, вона народилася в кінці 2017 року.За два роки до неї з’явилася Неля, Жені вже 5 років, Аліні 8 років, Юлі — 10, Віті — 11, Вадиму — 12, Олі — 13, Галині — 15, Ірині — 17, Валентині — 18, Олегу — 19, Людмилі — 20, Тетяні — 21, Руслану — 23, Наталі — 24, Леоніду — 26 і Ігорю — 27 років «, — розповідає Світлана.

Багатодітна мама каже, що вони звикли до того, що їх багато і іншого життя просто не уявляють.»Якщо народжуються діти, значить, так завгодно Богу. Головне, щоб здоров’я було, щоб їх годувати і одягати, адже ми ні у кого допомоги не просимо — розраховуємо тільки на себе. Працюємо, заробляємо «, — додала Світлана Ковалевич.Влітку вся сім’я збирає різні лісові ягоди і здає їх оптовикам. Так вони заробляють на необхідні речі.Прогодуватися допомагають і 50 соток землі — сім’я Ковалевич засаджує їх овочами, пшеницею. Крім того, у них велике господарство — кінь, дві корови, свині, кури, качки. Глава сімейства мріє про трактор, який коштує дві тисячі доларів. Але він не по кишені родині, яка витрачає в день на харчування 500-600 гривень.

«Наприклад, на обід варимо відерний каструлю борщу, ліпимо двісті вареників. Пельмені ліпити не любимо, тому що їх потрібно в три рази більше. Хліб — близько десяти півторакілограмових буханок, печемо тричі на тиждень. Дочки щодня обов’язково печуть пироги, здобні булки, печиво. А ось цукерки ми купуємо нечасто «, — нарікає Світлана Ковалевич.

У дітей сім’ї Ковалевич немає брендового дорогого одягу, вони по кілька років носять шкільні рюкзаки, куртки та пальто передаються від старших до молодших. Батьки привчають носити речі акуратно. Найскладніша ситуація — з взуттям. Його змінюють найчастіше.»Все їздили на ринок — до речі, хороший привід, щоб зібратися разом. Витратили на обновки понад 20 тисяч гривень. Взули й одягли всіх, кому знадобилися обновки. Зазвичай такі поїздки носять сезонний характер — то до зими одягаємося, то до літа.

Восени школярам, як зазвичай, закуповуємо зошити і ручки. Зошитів беремо на півтори-дві тисячі гривень, а ручки, олівці, фломастери — цілими пачками. Ручки-то найбільше ламаються, губляться, забуваються, до кінця навчального року їх не вистачає «, — розповіла Світлана.Петро Іванович і Світлана Степанівна Ковалевич — теж з багатодітних сімей. У родині Петра Івановича було 15 дітей, а у Світлани Іванівни — 8. Зараз пара зізнається, що і не думали, що у них буде так багато дітей.Живе багатодітна сім’я у великому 6-кімнатному будинку, який побудували самі. Світлана розповідає, що четверо старших дітей живуть вже окремо в сусідніх селах і планують будувати свої будинки, так як теж обзавелися сім’ями і дітьми.

«Ми з чоловіком вже одинадцять разів бабуся з дідусем! Причому останній онук народився практично одночасно з нашої молодшою донькою «, — говорить Світлана. Одна з прикрощів багатодітної мами — це те, що у дітей немає вищої освіти.

«На навчання потрібні великі гроші. На щастя, Леонід зумів вивчитися в райцентрі на слюсаря-механіка, і ми цим дуже пишаємося. Може бути, дочки і сини зможуть дати гідну освіту нашим онукам», — продовжує багатодітна мама.На дні народження і Різдво в родині не прийнято дарувати подарунки, вітають один одного словами. «Зате у нас набагато веселіше! Коли учні приходять зі школи, а старші — з роботи, в будинку піднімається такий шум і гам! В туалет і до умивальника черзі. Пральна машина у нас працює, як звичайна людина в зміну — вранці її включаю і вимикаю пізно ввечері. Спить машинка разом з нами, тільки вночі «, — розповідає Світлана.

Петро Іванович Ковалевич визнається, що не уявляє собі іншого життя або іншої дружини. «Якби повернути все назад, знову б одружився на Світлані. Може бути, трошки щось підправив, але в цілому залишив би все як є», — говорить глава сім’ї.Сільський голова села Глинне, Юрій Карповець, вважає, що село вирішує демографічне питання по всій країні, так як в ньому налічується 600 багатодітних сімей, в яких троє дітей і більше.»За статистикою, українська сім’я виховує в середньому одного, від сили двох дітей. А у нас мінімум п’ять, максимум дев’ятнадцять. Тобто народжуваність втричі вище, ніж по Україні, і, може бути, найвища в Європі. Селу близько 300 років, і весь цей час спостерігався великий приріст населення. Що дивно, молодь практично не залишає рідні краї.Не виключаю, що на високу народжуваність впливають релігійні погляди, коли жінки принципово не йдуть на переривання вагітності. Так і стало вже доброю традицією — заводити багато дітей «, — розповідає Карповець

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *